Фанат Легії Варшава: 100 років боїв за Львів

Зважаючи на останні контроверсії, пов’язані з фаєрами і банером «Львів — духовне серце Вроцлава», який вивісили
фанати вроцлавського клубу Шльонськ Вроцлав на цвинтарі Орлят 11.11.2018, а також експозицією біло-червоного прапора з надписом «Львів — колиска польського футболу» з гербами львівських Чорних, Погоні і Лехії на матчі у Гданську, користуючись нагодою, хочемо пояснити Вам специфіку польського сентименту до Львова і тієї польської культурної спадщини, що залишилась в Україні.

Ми утримуємо постійний контакт з президентом клубу «Погонь-Львів» Марком Горбанем.

Він був одним з тих поляків, які під час найгарячішої фази Майдану, зайняли наступну позицію:

«Львів-Київ 24 лютого 2014 року»

Федерація польських організацій в Україні висловлює свої глибокі співчуття сім’ям всіх полеглих в Києві та інших містах України в ході останніх трагічних подій. Віддаємо шану жертві крові Героїв Майдану і розділяючи біль, молимося за упокій їхніх душ.
Пам’ятаємо та молимося за всіх поранених, а також тих, чия доля невідома до сьогодні.

Як громадяни України польської національності, ми надіємось, що зміни, яким дав початок мирний протест Майдану і ціна крові його героїчних захисників стануть фундаментом демократичної держави, що шанує гідність та волю своїх громадян.

Ми, поляки з України, так само як і члени наших родин української національності, сусіди і друзі, хочемо жити в безпечній демократичній Україні, що є частиною європейської сім’ї вільних націй.
Декларуємо свою підтримку демократично обраній владі, а також свою готовність до співвідповідальності за розвиток України в її теперішніх кордонах.

Повний текст польською мовою за посиланням:
http://www.kuriergalicyjski.com/index.php/polacynaukr/polskaaktywn/3084-o-wiadczenie-federacji-organizacji-polskich-na-ukrainie

В Погоні тренуються як поляки, так і українці, здається, навіть теперішній тренер є українцем.

А зараз трохи історії.

Клуб «Погонь — Львів» було створено в 1904 році, як один з перших польських футбольних клубів, окрім Чорних і «Лехії Львів»

До вашої уваги кілька цікавих фактів:
https://www.polskieradio.pl/9/313/Artykul/629397,Polska-pilka-narodzila-sie-we-Lwowie

(Між іншим- Легія була створена на Волині:https://kresy24.pl/legia-warszawa-ze-wsi-maniewicze/ ).

Після зміни кордонів, яку організувала радянська влада, Львів і прилеглі міста увійшли до складу УРСР.

Більшість поляків, що там жили, переселили на так звані «повернуті землі», тобто до Вроцлава ( в основному еліта, що пережила погроми), Битома ( що пояснює, чому герб Полонії є майже такий самий, як у «Погоні- Львів» і Щецина (звідки й назва кольори «Погонь — Щецин).

В 50-60-ті роки у Легії було ціле середовище львів’ян, ось спогади деяких з них:

«Після війни Вацлав Кухар знайшов свій другий дім у Варшаві.

Певний час навіть був тренером польської збірної, до якої запросив Кажімєжа Ґурського.

Працював у Легії, де тренував юніорів (між іншим воротаря Ришарда Капущінського).

Після 1957 року генеральним секретарем Легії став львів’янин Едвард Поторейко, тож для його краян настали добрі часи, тим більше, що діючий генерал військової розвідки Тадеуш Єдинак грав у команді юніорів Погоні,а сірий кардинал найважливіших військових і політичних кабінетів поет і сатирик Юзеф Прутковський жив на Личакові.

В 70-80 роки, кожен журналіст, що йшов до свого робочого місця, мусив пройти мимо професора, який, на наше «Dzień dobry» знімав кашкет, а деяким тиснув руку.

Він відмінний спортсмен, багата людина і власник найкращого у Львові спортивного магазину «Марафон»
На престижній вулиці «Академічна 22(сьогодні Тараса Шевченка), біля чудової цукерні Людвіка Залевського, перед вітриною якої зітхав, дивлячись на тістечка малий Сташь Лем, займав у Варшаві малу квартирку зі сліпою кухнею біля площі Дзержинського. (Сьогодні Банкова площа).

Старший брат Вацлава — Тадеуш Кухар інжинер з дипломом Львівської Політехніки, також футболіст і бігун, був співтворцем Польського Олімпійського Комітету, а також кількох спортивних союзів.

https://www.rp.pl/artykul/384925-Niebieskie-jak-niebo—czerwone-jak-mak.html

Цим і пояснюється, чому польський сентимент до польської спадщини в Україні (спадщини, але не імперіалізму), є більшим, ніж у решти поляків.

Чітко видно, що з приведених в тексті спогадів випливає сентимент, смуток за втраченою домівкою, але смуток позбавлений слідів ревізіонізму, експансії чи імперіалізму.

Акція фанатів Шльонськ Вроцлав ми розуміємо як запізнілу з нагоди 100- річчя незалежності Польщі відповідь на березневий марш «місто Львів мне для польських панів», а також дії, скеровані на знищення слідів польської історії Львова, яке, на жаль, має місце.

Фокс група OFMC Legia Warszawa.

 

 

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *