Новий посол Польщі в Україні: подвійні стандарти історичної пам’яті?

Бартош Ціхоцький

Новопризначений посол Польщі в Україні, Бартош Ціхоцький, заявив, що рекомендуватиме президенту Анджею Дуді запросити президента РФ на відзначення 80 річниці початку Другої світової війни. Яким чином головнокомандувач країни-агресора, що здійснила відкриту анексію європейської держави вперше з часів Другої світової, може потрапити на подібний захід?

Відкликання Яна Пєкла

На початку січня в українських і польських ЗМІ з’явилася новина, що президент Польщі Анджей Дуда передчасно відкликає посла Польщі в Україні Яна Пєкло, завершивши його каденцію на два роки швидше.

Як особистість Ян Пєкло, окрім підпільної діяльності в антикомуністичній  «Солідарності» та великої журналістської практики, зокрема висвітлення Румунської Революції 1989 року та війни у колишній Югославії, також із 2005 року є виконавчим директором фонду українсько-польської співпраці ПАУСІ.

З власних джерел, а також деяких згадок у ЗМІ стало відомо, що посол Ян Пєкло, який мав хорошу репутацію як серед українців, так і поляків, є великим прихильником українсько-польського діалогу, виявився недостатньо жорстким і наполегливим у питаннях історичної політики Польщі, що не подобалось багатьом членам правлячої партії.

Саме цим пояснюють передчасне відкликання посла Пєкло, який офіційно приступив до виконання своїх обов’язків 3 серпня 2016 року.

Новий посол Польщі в Україні

Наступником Яна Пєкло в Україні польський прем’єр Матеуш Моравєцкі призначив Бартоша Ціхоцького, якого окремі фахівці характеризують як прихильника жорсткої лінії діалогу з Україною, а також як менш поступливого в питаннях українсько-польської політики пам’яті. Говорячи про політику пам’яті та жорстку лінію в діалозі з Україною, варто проаналізувати деякі біографічні факти та висловлювання нового представника Польщі в Україні.

Складно виділити зі слів і вчинків новопризначеного дипломата щось обурливе й антиукраїнське, хоча в контексті ситуації на Сході українців природньо насторожуватиме факт дипломатичної місії Ціхоцького у Москві в 2015-2016 році, де він відповідав за двосторонні контакти Москви і Варшави.

Бартош Ціхоцький, як і належить представнику своєї країни, відстоює польські інтереси в питаннях історичної політики, стверджуючи, що Польща очікує від України засудження Волинської різанини й відмови від державного ушанування Української Повстанської Армії. Поки що не можна чітко сказати, що двосторонній діалог після призначення Ціхоцького почне прогресувати чи навпаки, передусім варто судити його за конкретними справами на посаді посла Польщі.

Окупація Польщі СРСР, 1939

Подвійні стандарти історичної пам’яті

Повертаючись на хвилину до дипломатичної місії Ціхоцького у Москві, можна з упевненістю сказати, що йому відомі факти прославляння Леніна, Сталіна та інших представників комуністичного режиму, жертвами якого стали сотні й тисячі поляків. Нікому не треба нагадувати про Варшавську Битву 1920 року, Польську Акцію НКВД 1937 року, поділ Польщі 1 вересня 1939 року між СРСР і Третім Рейхом, а також Катинський розстріл весною 1940 року. Всі ці факти чудово відомі як польській владі, так і польському суспільству, тим не менш, знаючи це, Бартош Ціхоцький відкрито заявив, що особисто рекомендуватиме президенту Анджею Дуді та канцелярії Президента запросити президента РФ Путіна на 80-ту річницю початку Другої світової війни.

Дуже дивно, що, президент Російської Федерації, що відкрито проголошує себе правонаступницею Радянського Союзу, буде присутній не просто на річниці найкривавішого конфлікту ХХ століття, але й одночасно річниці окупації та поділу Польщі між СРСР і Радянським Союзом, який Путін намагається відродити, розв’язуючи війну, спочатку в Грузії 2008 року, а потім в Україні в 2014.

Анджей Дуда

В діалозі з Україною, Польща часто наголошує, що претензій, для прикладу, до Німеччини, немає, бо там повністю знищений культ Гітлера та нацизму, а в Україні «прославляють вбивць поляків». Звичайно ж, важко не погодитись, що діалог України з Польщею, справа не з легких, та на відміну від СРСР і Рейху, Українська Повстанська Армія не була державним утворенням, тому й не може бути прирівняна до СРСР чи Нацистської Німеччини в контексті колективної відповідальності держави.

Беручи до уваги вищенаведені факти, варто задатися цілком справедливим запитанням, чим буде  Бартош Ціхоцький таким же прихильником жорсткої лінії в історичному діалозі з президентом РФ Володимиром Путіним?

Загрози добросусідству

Щодо самого Володимира Путіна, то є великі шанси, що він прийме запрошення до Польщі хоча б для того, щоб створити видимість того, що попри санкції та війну в Україні, з Росією і її лідером рахуються на міжнародній арені. Для України такі кроки нового посла, який ще навіть не отримав вірчих грамот, є тривожним сигналом, адже немає жодних гарантій, що користуючись прикладом Польщі, Путіна не почнуть запрошувати й інші лідери країн-членів ЄС, які не отримують жодної вигоди від економічних санкцій і надалі бачать у РФ величезний ринок збуту.

Лишається останнє слово за президентом Анджеєм Дудою, проте Українська держава обов’язково повинна звернути увагу на таку поведінку майбутнього посла Польщі, котра якщо не викликає підозри, то точно насторожує.

Автор: Владислав Ковальчук

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *